|
равових чинників, відбувається за рахунок суспільної ідеології та культурного рівня народу, історичних традицій, освоєння світового досвіду, які формують стійкі уявлення про сутність і призначення держави, про ЇЇ устрій і функції, межі допустимого втручання держави в життя громадян. В. Чиркін, наприклад, вважає, що магістральний розвиток державної влади, її реальні можливості обмежені закономірностями розвитку суспільства, відносинами, які природно складаються3. Вільний і освічений народ, який прагне жити за ідеалами свободи, та визнає право на таку свободу за кожною особою, неможливо тримати в рабстві за допомогою держави. Він буде боротися з будьякою тиранією чи авторитаризмом. Хоча в цій боротьбі можливі тимчасові відступи і тимчасові поразки, волелюбний народ завжди вийде з боротьби переможцем, а разом з перемогою прийде і вільний лад, і народний контроль за владою.
1 Лившиц Р. 3. О легитимности закона. С. 2021.
2 Тодика Ю. М. Функції Конституції України та їх загальна характеристика. С. 27.
3 Чиркин В. Е. Основы государственной власти. М., 1996. С. 10.
Стримування держави, обмеження державної влади залежать і від рівня розвитку матеріальних відносин у суспільстві, які є економічною основою стримування. Історія свідчить, що існують певні закономірності між заможною державою, заможними громадянами і вільним устроєм. Економічна свобода, заможність особи сприяє ЇЇ політичній свободі, політична свобода веде до вільного устрою, а вільний устрій — до заможної держави. І навпаки, економічне поневолення особи призводить до втрати політичних прав, до занепаду виробничих відносин, а з ними й до авторитаризму та тиранії. Держава, яка не визнає за громадянами економічних прав і не вважає необхідним зростання^ рівня їх добробуту, має за мету утримувати їх у поневоленому стані.|Ці
|