ерші із них (народного депутата М. Артеменка від 28 вересня 1990 р. та І. Тимченка від 1 жовтня 1990 р.) проголошували Україну суверенною державою і грунтувалися на принципі поділу влади, який в подальших проектах був розвинутий і збагачений сучасними уявленнями про співвідношення гілок влади, необхідність стримувань і противаг між ними. У більшості згаданих проектів враховувалися принципи парламентського правління, політичного, ідеологічного і економічного плюралізму, правової і соціальної держави, захисту прав і свобод людини. Чимало положень цих проектів були враховані на різних етапах опрацювання офіційного проекту Конституції, збагатили вітчизняну конституційноправову думку, дали поштовх до серйозних теоретичних досліджень.
  Чинна Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 p., є демократичним документом, який за прогресивністю положень щодо захисту прав і свобод людини та організації влади, рівнем юридичної досконалості зрівнюється з конституціями Європи.
  Загальна характеристика нової Конституції України. Висновок Європейської комісії «Демократія через право* (Венеціанської комісії Ради Європи). Конституція України в основу Української конституційної держави покладає суверенну волю Українського народу, усвідомлену потребу забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя; здійснення українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення; прагнення розвитку і зміцнення демократичної, соціальної, правової держави; піклування про зміцнення громадянської злагоди; моральну відповідальність перед Богом і попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями; установчодержавний Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 p., схвалений 1 грудня 1991 р. всенародним референдумом. Тим самим Конституція орієнтує на формування якісно

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>