юдини (судового захисту, виборчих прав, обмеження прав тощо), суспільноекономічного і політичного ладу, поділу влади (з ст. 2 формально проголошувалось повновладдя рад при підконтрольності і підзвітності радам усіх інших державних органів; дію окремих глав, які стосувались основ соціальноекономічного ладу, було призупинено ще у 1990 p.), діяльності парламенту і статусу народних депутатів України (зокрема, природи депутатського мандата, діяльності на постійній основі тощо).
  1 Відомості Верховної Ради Української РСР. 1990. № 45. Ст. 606.
  2 Там само. 1991. № 33. Ст. 445.
  3 Відомості Верховної Ради України. 1991. № 46. Ст. 619.
  4 Там сама 1992. № 20. Ст. 271.
  
  
  
  86
  
  87
  
  З огляду на зазначені недоліки Конституція України 1978 р. навіть після змін не могла повною мірою виконувати роль Основного Закону, який претендував би на цілісну регуляцію всіх конституційноправових відносин. Тому прагнення певних політичних сил не допустити прийняття нової Конституції під тим приводом, що Конституція існує, не було сприйняте Верховною Радою України.
  Завершуючи ретроспективний огляд конституційного процесу в Україні, не можемо не сказати кілька слів про численні альтернативні проекти нової Конституції України. Протягом 19901996 pp. їх було запропоновано понад 15. Проекти підготовлювалися партіями (Соціалістичною партією, Християнськодемократичною партією України, Українською християнськодемократичною партією, Конгресом українських націоналістів та ін.), науковими правовими закладами і окремими науковцями, народними депутатами України, асоціаціями (Інститутом держави і права АН України, кандидатом юридичних наук І. Тимченком, народним депутатом М. Артеменком та ін.). Розроблені проекти свідчили про загальну тенденцію до закріплення принципів правової держави. Так, вже перші

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>