ів.
  З розділу про права людини було вилучено положення про пріоритет прав людини. Це стало результатом гарячих дебатів стосовно того, перед чим саме права особи є пріоритетними, а також щодо меж цього пріоритету. Перемогу здобула точка зору, згідно з якою це питання не могло розглядатись спрощено; в тріаді відносин особа — держава, особа — суспільство, суспільство — держава існує діалектичний зв'язок, побудований на підпорядкуванні держави громадянському суспільству, узгодженні інтересів особи і суспільства, визначенні прав і свобод правовою домінантою діяльності держави. В результаті такий зв'язок між особою і державою ми маємо підстави визначити як принцип зв'язаності держави правами і свободами людини та громадянина (сутність цього принципу ми розглядатимемо далі).
  Значних змін у Конституції зазнала сфера владних інституцій. Остаточно вилучались положення щодо можливості оголошення референдуму про дострокове припинення повноважень Президента, про призначення Президентом всеукраїнського референдуму про недовіру парламенту. Парламент втрачав право оголошувати недовіру окремим членам Кабінету Міністрів (як передбачалось ст. 144 проекту від 26 жовтня 1993 p.), що наближало модель форми правління до французького варіанту. Пропонувалася двопалатна структура парламенту зі зниженням чисельності парламенту до 300 осіб. Зміцнювався статус Президента України, особливо його кадрові повноваження, більшою мірою підпорядковувався його впливу Кабінет Міністрів (Президент отримував право формувати склад Уряду без рішення парламенту, за винятком кандидатури Прем'єрміністра), ускладнювався порядок усунення Президента з посади в порядку імпічменту.
  На цьому, власне, завершився процес опрацювання проекту нової Конституції робочою групою і почалося політичне узгодження положень проекту.
  Політичне

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>