то зазначити, що багато суджень Д. Ламперта були справедливими, але його пропозиції дещо нагадували ідеї народної демократії Древнього Риму. Він вважав необхідним залучення спеціальних наглядачів за урядом в кожній державній установі, запровадження громадської відповідальності суддів за неправосудні рішення, визнати виключно за народом право на внесення поправок до конституції тощо.
  Чимало положень проекту (обрання суддів населенням, розширення переліку питань, які можливо вирішувати шляхом референдуму) були піддані серйозній критиці в рекомендаціях міжнародного семінару за участю делегації Європейської комісії «Демократія через право» Ради Європи. До речі, зауважимо, що подальші проекти Конституції містили дедалі менше положень, які обумовлювали можливість впливу населення на процес прийняття державних рішень. А у прийнятій Конституції положення про право законодавчої ініціативи народу, в тому числі право на внесення змін і доповнень до Конституції, право на затвердження Конституції, схвалення змін і доповнень до неї шляхом всеукраїнського референдуму, які були включені до перших проектів, відсутні.
  Учасники семінару в Празі 35 березня 1992 р. зазначали, що частина економічних, соціальних і культурних прав не може бути захищена в судовому порядку, від чого вони втрачають юридичний сенс, а це загрожує знеціненням Конституції. Крім того, зверталась увага на надмірне втручання держави у сферу економіки, науки, культури, діяльність громадських об'єднань, засобів масової інформації тощо, а також на необхідність більш чіткого розмежування місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування. На думку учас
  
  ників семінару, не досить чітко визначались повноваження парламенту і місце прокуратури в системі органів державної влади.
  Чимало зауважень надійшло з вітчизняних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>