ституції — не менш як 3 мільйонів виборців).
  Щодо організації державної влади передбачалося запровадження двохпалатного парламенту, посади президента як глави держави і глави виконавчої влади, який обирається всенародним голосуванням, а також посади віцепрезидента. У сфері правосуддя пропонувався суд присяжних. Охорона Конституції покладалась на Конституційний Суд. Звичайно, цей проект не був вершиною досконалості з точки зору оптимізації здійснення влади. Деякі його положення були недостатньо відпрацьовані, виявилися половинчастими, зокрема, щодо організації влади як на місцях (повнота місцевого самоврядування була дещо завуальованою, в той час коли в районах і містах республіканського і обласного підпорядкування передбачалось запровадження органів державної виконавчої влади), так і в центрі (призначення деяких міністрів залишалося у компетенції парламенту, хоча Президент визнавався главою виконавчої влади; не чітко був визначений статус Кабінету Міністрів).
  Проте позитивні здобутки цього проекту знайшли свій розвиток у подальших проектах після схвалення Конституційною комісією. Останнє, до речі, було найбільш складним. Узгодження теоретичного бачення моделі влади та конституційноправових відносин здійснюва
  
  лись, насамперед, на рівні Конституційної комісії, оскільки Верховна Рада, тількино справа доходила до голосування, через політичні протистояння гальмувала конституційний процес.
  Перший проект Конституції мав риси «конституційного романтизму», оскільки не спирався на досвід функціонування самостійної держави взагалі, на традиції існування правової держави та її елементів зокрема. Він не міг бути реалізованим через відсутність традицій поділу влади, неготовність сприймати ряд нових для конституційноправової практики категорій; не повною мірою враховувалася політикоправова

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>