інші способи виробництва і класи. Дві інші групи теорій стосуються модернових держав. Плюралістські спираються на тезу, що сучасні західні держави визначаються, в кінцевому рахунку, партійною демократією, яка постійно розширюється (ці держави визнаються представницькими). Елітаристські теорії (їх кілька різновидів. — А. 3.) зосереджують
  
  
  
  1 Антология мировой политической мысли. Т. 1.С. 430.
  2 Там само. С. 434, 435.
  3 Кант Я. Метафизика нравов : Соч. в 6 т. М, 1965. Т. 4., ч. 2.
  
  1 Антология мировой политической мысли. Т. 1. — С. 817.
  2 Невзоров Н. Я. По пути к правовому государству : (Конституционные проекты и
  попытки в Русской истории). М., 1913. С. 34.
  а Там само. С. 73.
  
  
  
  64
  
  591308
  
  65
  
  увагу на тому автономному потенціалі, яким володіє держава. В центрі уваги елітаристів — політична влада як відносини між державою і громадянським суспільством1. М. Манн, до речі, відкидає тезу про демократію як вирішальний і детермінуючий фактор держави, вважаючи, що персонал держави може виступати у ролі автономного утворення.
  На наш погляд, демократичний потенціал держави не вичерпав себе, хоча сучасна держава і чиновництво схильні до відстоювання власних політичних інтересів, нерідко виступають як автономна політична сила.
  Недемократичному режиму має протиставлятися режим демократичний, якому властиві, зокрема, свобода створення організацій і вступу до них, свобода висловлювань, вільні і справедливі вибори, забезпечення права участі у виборах, права на обрання до громадських організацій, права політичних лідерів конкурувати у передвиборній боротьбі, а також наявність альтернативних джерел інформації, установ з формування залежної від виборців урядової політики.
  Можливість поділу всіх держав на демократичні та недемократичні випливає й з класифікацій

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>