середовищі.
  У XVIII столітті, в період французьких революцій і громадянської війни в США, формується доктрина конституціоналізму, основними цінностями якої стають суверенна влада народу (нації), ідея народного представництва, природні і невідчужувані права особи, право на опір гнобленню; проголошується принцип поділу влади.
  Ідеї народного суверенітету знаходять своє відображення також в ідеї правової державності, що вперше (як зазначалося) формулюється у працях германських філософів. Кантова ідея правової держави базується на первинному договорі і відповідності законів чистим принципам права. І. Кант обґрунтовує розуміння держави як об'єднання людей, підпорядкованих правовим законам, а також інші складові правової держави, зокрема, принцип поділу влади, належність законодавчої влади народу, громадянську рівність і самостійність людей, конструює процес творення права3.
  Для розуміння природи держави як держави, що повинна скеровуватися правом, а, отже, обмеженої правом, суттєвими є погляди Г. Еллі не ка. Він вважав важливим для держави наявність правопорядку, який не може поєднуватись з теорією абсолютної необмеженості державної влади. «Право, — писав він, — не залежить від держави в
  
  такій мірі, щоб держава могла звільнити себе від самого права. В її владі — як фактичній, так і юридичній, — надати того чи іншого характеру правопорядку, але не вирішити питання про його існування»1.
  Н. Невзоров, який простежив розвиток ідей правової держави в Росії саме у площині обмеження державної влади, відзначав, що за часів боярства (від «Смутних часів» до правління Анни Іоанівни у 1730 р.) «юридично московський государ правив своєю державою необмежено, але, з огляду на звичай, ділився владою з боярством», за часів дворянства (до 1825 р.) цар лише царював, а дворянство управляло2.
  Єдиною

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>