стра¬тивно-правових нормах.
   • для адміністративного примусу характерна множин¬ність органів і посадових осіб, яким надано право на його застосування.
   • правообмеження, що настають у результаті застосування заходів адміністративного примусу, менш відчутні, менш суворі за силою примусового впливу, ніж ті обмеження, що виникають при застосуванні заходів кримінального примусу;
   • засоби адміністративного впливу на правопорушників врешті-решт є профілактикою злочинної поведінки;
   • заходи адміністративного примусу можуть застосову¬ватись як щодо правопорушників чи осіб, від яких можна чекати здійснення правопорушення, так і щодо осіб, які належать до категорії законослухняних, не здійснюють і не збираються здійснювати будь-яких проступків.
   • адміністративний примус відзначається складною багатоцільовою спрямованістю заходів впливу. Це, по-перше, покарання за скоєний вчинок; по-друге, заходи при¬пинення правопорушень; по-третє, заходи попередження правопорушення; по-четверте, заходи забезпечення право слухняної поведінки суб'єктів правовідносин.
   • застосування заходів адміністративного примусу передбачається різними за юридичною силою нормативними документами.
   • заходи адміністративного примусу застосовуються як до фізичних, так і до юридичних осіб.
   • усі заходи адміністративного примусу мають примусо¬во-обов'язковий, державно-владний характер; вони засто-совуються від імені держави і в інтересах держави.
  
   § 69. Система органів внутрішніх справ та їх повноважень.
   Орагни внутрішніх справ є одним із елементів системи правоохоронних органів України. Їхня діяльність спрямована на забезпечення громадського порядку на всій території держави. Існують три функції органів внутрішніх справ. До основних функцій

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-151 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>