йно встановлені (санкціоновані) державою або загальновизнані суспільством.
   I форми права:
   1) правовий звичай;
   2) нормативно-правовий договір;
   3) нормативно-правовий акт.
   Правовий звичай — це історично обумовлене неписане правило поведінки людей, яке ввійшло в звичку в силу багаторазового застосування протягом тривалого часу життя суспільства. іноді правовий звичай санкціонується державою. Сьогодні така фор¬ма права у нас майже не збереглась.
   Нормативно-правовий договір — це така форма права, при якій два i більше суб’єкти суспільних відносин домовились про взаємні права i обов'язки з економічних, політичних чи інших соціальних проблем, уклали між собою угоду або договір в письмовій формі. Вони можуть мати міжнародний або національний характер.
   Нормативно-правовий акт – це юридичний документ, який приймається органами державної влади або уповноваженими державою іншими суб’єктами, має формально-визначальний характер і охороняються д5еожавною владою від порушень.
   Джерелами норм адміністративного права є особливі форми їх вираження, що мають зовнішній авторитет. Це–юридичні акти вищих органів законодавчої та виконавчою влад: конституція, органічні та поточні закони, укази президента. Джерелами цих правових приписів є кодекси, статути, акти, що розвивають зміст закону, визначають правовий статус державних органів. Тут же треба вказати на інструкції як на джерела вторинні, оскільки їхні приписи спираються на інше джерело прав.
  
   § 57. Адміністративно-правові відносини, види, особливості.
   Адміністративно-правові відносини - правовідносини, які засновані на нормах адміністративного права. Адміністративно-правові відносини матеріальні (виникають та розвиваються на базі матеріальної правової норми),

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-151 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>