|
риємств, установ);
? службові особи державних органiв;
? власник (представник, менеджер, уповноважений власника);
? об’єднання громадян, кооперативи, органи самоврядування, самодiяльнi органiзацiї (їхнi органи);
? соціальні iндивiди: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства.
§ 8. Порядок зміни, припинення, скасування актів державного управління
При порушенні певних вимог закону акти державного управління можуть бути визнані неправомірними, і, за-лежно від характеру порушень, не породжувати юридичних наслідків з моменту їх прийняття (порушення закону); виявитися заперечними, тобто такими дефектними акта¬ми, які обов'язкові до виконання, але можуть бути запере¬чені заінтересованими органами чи особами у судовому або адміністративному порядку.
В праві, в тому числі адміністративному, діє презумпція законності прийнятих актів управління. Питання про ви-знання даного акта неправильним, дефектним вирішуєть¬ся компетентним державним органом.
Особливі завдання щодо забезпечення законності вида¬них органами державного управління актів покладаються на органи прокуратури. В порядку здійснення загального нагляду органи прокуратури можуть оскаржити будь-який акт будь-якого органу державного управління. Копії най¬важливіших актів, які приймаються органами державного управління, направляються ними, як правило, органам і прокуратури, які й здійснюють загальний нагляд за законністю їх прийняття і відповідності їх закону, що передба¬чено Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р.
Правові акти державного управління - це владні, підзаконні, втілені в установлену форму волевиявлення суб’єктів державного управління, що безпосередньо впливають на правові норми і відносини з метою їх
|