д об'єднує загальна мета: захист правопорядку, виховання осіб, що учинили адміністративні проступки, у дусі дотримання законів, а також попередження вчинення нових проступків як сами¬ми правопорушниками, так і іншими особами.
   Кожне стягнення є покаранням, мірою відповідальнос¬ті, призначеної за проступки, а застосування будь-якого стягнення означає настання адміністративної відповідаль¬ності і тягне для винного несприятливі юридичні наслідки.
   Адміністративні стягнення, як правило, полягають в позбавленні або обмеженні прав чи благ.
   Адміністративні стягнення накладаються компетентними органами і посадовими особами шляхом видання спе-ціальних індивідуальних актів управління, що мають при¬мусовий характер. Примусовий вплив повинен бути спра¬ведливим, відповідати характеру проступку й особи правопорушника. Його тяжкість залежить від тяжкості проступку.
   Стягнення також можуть бути разовими, одномоментними (конфіскація, попередження, штраф) і тривалими, розтягнутими в часі (арешт, позбавлення прав, виправні роботи).
   Так, ст. 68 Кодексу "Торговельного мореплавства України" передбачає, що капітан судна у випадку недостачі і продовольства, "якщо усі життєві припаси, у тому числі незнижуваний запас продовольства, вичерпані, з метою загального розподілу має право провести реквізицію необ¬хідної кількості продовольства, що є в розпорядженні осіб, які перебувають на судні, і реквізицію вантажу, що перебуває на судні і який може бути використаний для харчування.
   Дане стягнення застосовується органами адміністра¬тивної юрисдикції (найчастіше суддями, митними органа¬ми, органами внутрішніх справ), як правило, як додаткове стягнення (статті 46; 85; 133; 160; 162 та ін.). Як основне адміністративне стягнення конфіскація

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-151 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>