встановленні необхідних обмежень і заборон;
   е) формуванні міжгалузевих зв'язків і способів взаємо¬дії різних учасників управлінських відносин;
   є) забезпеченні охорони встановленого у галузі держав¬ного управління порядку відносин. Ненормативний (індивідуальний) правовий акт державного управління — це індивідуальний юридичний акт, який розв'язує конкретну управлінську справу, персонально визначає поведінку адресата, має дер жавно-владний характер, застосовується уповноваженим органом у встановленому порядку.
   Основні ознаки акта застосування норм адміністратив¬ного права такі:
   а) має індивідуальний характер, який виявляється, по-перше, в тому, що він вирішує цілком визначене і конкретне питання; по-друге, в ньому вказується конкретний адресат, який повинен дотримуватись вміщеного в акті припису;
   б) має державно-владний характер і обов'язковий для всіх, кому адресований. Виконання акта гарантується, а за необхідності забезпечується примусовою силою держави.
   в) завжди видаються в односторонньому порядку. Вони виходять від компетентного органу (посадової особи) — суб'єкта застосування норм адміністративного права.
   г) спричиняє виникнення, зміну, припинення адмініст¬ративних правовідносин, тобто є юридичним фактом. Вод-ночас він не тільки юридичний факт. Такі акти виконують і регулятивні функції.
   2. За межами дії (дії актів у просторі й часі) акти поді¬ляються на такі:
   • що діють на всій території без обмежень у часі.
   • що діють на всій території протягом певного терміну.
   • що діють на частині території без обмежень у часі.
   • що діють на частині території протягом певного тер міну.
   3. За характером компетенції органів, які видають акти, останні діляться на

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-151 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>