в управлінських відносин не завжди і не обов‘язково означає потребу у зміні актів, що ними видавалися, а також у підтверджені їхньої обов‘язковості, легітимності.
   З іншого боку, не можна без потреби змінювати, виправляти, скасовувати акти управління. Нестача юридичних регуляторів та заборон може бути такою ж небезпечною, як і їх надмірність.
   Акти управління мають також відповідати вимозі інформаційної місткості: має забезпечуватися повнота, оперативність, вірогідність і актуальність інформації, що включається до акту управління.
   Спеціальні юридичні вимоги щодо актів управління витікають із приписів Конституції, законодавства України, міжнародних актів та угод. Це, по-перше, підзаконність актів управління. Вона виявляє себе втому, що юридична сила акту управління передається йому законом або нормативним актом органів виконавчої влади вищого рівня. Тому управлінський акт має точно і повністю відповідати меті, приписам, вимогам законодавчого акта, на виконання якого його видано. Інший аспект підзаконності - це видання актів управління у межах компетенції державного. Порушення меж правового регулювання, яке визначене органу законодавчим актом, робить акти цього органу (службової особи) незаконними, а отже, недійсними.
   Акти управління з питань, що зачіпають інтереси місцевого населення, мають прийматися після обговорення їх проектів населенням.
   Організаційно-технічні вимоги полягають у дотриманні правил оформлення актів управління. Дотримання форми актів - одна з перших умов їхньої правомірності та дієвості. Правова форма акту управління - це спосіб зовнішнього вираження приписів органів управління. Це також спосіб викладення правового матеріалу в письмових актах (усередині їх). Видання актів з порушенням

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-151 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>