го характеру, спеціально-юридичні та організаційно-технічні.
   А. Серед загальних вимог чільне місце посідає застосування системного підходу до вироблення (конструювання) приписів юридичних актів управління. При цьому сфера управління має розглядатися як система (об‘єкт управління, його суб‘єкти, відповідні зв‘язки, їхня структура, режим відповідальності тощо).
   Вихідним принципом системного підходу є погляд на будь-який об‘єкт управління як на систему, що складається з кількох елементів (підсистем). При такому підході ставиться завдання з‘ясувати та врахувати для обґрунтування акту управління ті зв‘язки і відносини, які склалися між цими елементами. Цей принцип дозволяє на основі рішень конкретних підпроблем перейти до вироблення загального рішення всієї проблеми (програми) через синтезування окремого у єдину мету, а також відповідних завдань для їх досягнення.
   До загальних вимог, що висуваються до актів управління, треба віднести їх об‘єктивну необхідність, актуальність та стабільність. Акти мають бути виправданими, об‘єктивно необхідними на даний історичний момент. Очищення законодавства від застарілих норм, законодавчих та нормативних актів - процес природний, бо правові регулятори мають створювати умови для безперешкодного розвитку продуктивних сил країни, становлення виробничих відносин нового типу, їх захисту.
   У практиці державного управління необхідно зберегти співвідношення між так званою “живою” управлінською працею (нові норми, стосунки, структури, статуси, що народжуються), та нормами, заборонами, зв‘язками, традиціями, звичаями, трудовими навичками, які склалися раніше й стали часткою об‘єктивної, навколишньої реальності подібно до робочої сили, основних засобів виробництва тощо. Зміна суб‘єктів

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-151 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>