ширюються норми, викладені в Додатковій
  протоколі і що стосуються захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного
  характеру, в якому закріплені кримінально-правові заборони застосування заборонених
  засобів і методів ведення війни. Даний міжнародний правовий акт був ратифікований
  Верховною Радою СРСР 4 серпня 1989, однак зазначені вимоги Женевських
  конвенцій 1949 реалізовані в російському кримінальному законодавстві лише
  в 1997 р. з введенням в дію нового КК РФ, що передбачає в ст.356
  відповідний склад злочину.
   Зміст права жертв на доступ до правосуддя складають такі правомочності:
  право вимагати реабілітації (визнання постраждалим від політичних репресій);
  встановлення факту заподіяння майнової шкоди в результаті чеченського
  конфлікту; брати участь в процесі реабілітації і в підтвердження факту заподіяння
  майнової шкоди.
   Юридична реабілітація колективного суб'єкта права жертв (народів,
  націй та ін) проводиться не посадовими особами державних органів як
  реабілітація громадян з політичних мотивів, а законодавцем. Правові основи
  її були закладені Законом Української РСР "Про реабілітацію репресованих народів" від
  24 квітня 1991 в редакції Закону від 1 липня 1993 року. Правова реабілітація
  відбувається у два етапи. Спочатку здійснюється законодавча відміна всіх
  незаконних актів, прийнятих щодо репресованих народів. Так, ст.12
  Закону сказано: "Усі акти союзних,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-24 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>