мінальної
  відповідальності невинного, то жертва зловживання владою, звертаючись
  до органів правосуддя, має на меті реабілітувати себе; встановити факт
  заподіяння шкоди в результаті діяння, ще не криміналізованого в національному
  кримінальному законодавстві, але що порушує міжнародно визнані норми.
   Виділимо два види жертв зловживання владою: жертви політичних репресій
  і жертви застосування заборонених засобів і методів ведення війни в ході врегулювання
  кризи в Чеченській Республіці.
   Особам, що належать до першої групи, шкода заподіяна в результаті осуду,
  на підставі нормативно-правового акта, що зводять в ранг злочину реалізацію
  прав людини, або застосування репресій на підставі нормативного акта за
  політичних мотивів, чим грубо порушувалися міжнародно визнані норми.
   Особам, що належать до другого виду, шкода заподіяна в результаті діяння,
  що порушує кримінально-правові заборони, що містяться в нормах міжнародних
  договорів, ратифікованих СРСР, у відповідність з якими кримінальне законодавство
  на час їх вчинення не було наведено.
   Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права збройну боротьбу
  в Чеченській Республіці (1994-1996 рр..) можна визначити як збройний конфлікт
  неміжнародного характеру, тому що вона повністю відповідає ознакам,
  викладеним у Протоколі II до Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року. Таким
  чином, на чеченський конфлікт

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-24 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>