заходи встановлюються
  державою у правових нормах, реалізація яких у всіх випадках забезпечується
  примусовою силою. Однак заходи захисту відрізняють від юридичної відповідальності
  підстави застосування. Крім того, заходи захисту спрямовані на ліквідацію наслідків
  порушення прав людини, закріплених в нормах міжнародних актів, на їх
  відновлення.
   Відповідно, вони звернені не стільки до порушника норм права, скільки
  до уповноваженій, потерпілому. На відміну від заходів відповідальності, вони не
  тягнуть за собою несприятливих наслідків для правопорушника (безпосереднього
  заподіювача шкоди).
   Отже, жертвами зловживання владою є особи, яким завдано
  фізичний, майновий та моральну шкоду, а також особи, інтереси яких
  поставлені під загрозу заподіяння такої шкоди діянням, яке ще не порушує
  кримінального законодавства, але порушує міжнародно визнані норми, проголошують
  права і свободи людини, або діянням, що порушує кримінально-правові заборони,
  що містяться в нормах міжнародних договорів, ратифікованих СРСР (РФ),
  у відповідність з якими кримінальне законодавство на час їх вчинення
  не було наведено.
   Якщо в Конституції імплементована норма про права жертв з Декларації
  ООН, то кращим є підхід, що дозволяє ототожнювати конституційне
  поняття "потерпілі від злочинів" не з кримінально-процесуальним поняттям
  потерпілого, яке, на наш погляд, занадто вузьке і зачіпає тільки

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-24 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>