диторами за угодами, укладеними товариством;
   3) товариство не має статуту, і операції з третіми особами могли бути
  чинені тільки всіма товаришами одноголосно; в корпораціях міг бути встановлений
  інший порядок прийняття рішень, наприклад, більшістю голосів * (9).
   Отже, у Древньому Римі в торгівлі провідну роль відігравали приватні особи. Юридичне
  особа не одержало широкого розвитку. У римському праві не було й самого терміна
  "юридична особа" * (10). А серед існуючих юридичних осіб були відсутні
  приватноправові підприємницькі об'єднання, засновані на договорі. Єдине
  виняток становили товариства відкупників податків, але вони проіснували
  недовго і не перейшли в наступні правові системи.
   Тому навряд чи можна погодитися з Н. В. Козлової, яка стверджує, що
  договори товариства поклали початок зародженню інституту юридичної особи
  і це був перший спосіб створення юридичної особи * (11). Товариство було
  лише особистої договірної зв'язком його учасників і не визнавалося суб'єктом,
  відмінним від складових його членів. Була відсутня тривала концентрація
  майна різних осіб, яка давала можливість для широкого розвитку особливих суб'єктів
  права, які не є фізичними особами. Все це вело до розвитку лише внутрішніх
  відносин між членами товариств. Римське право не звело окремі випадки
  правоздатності корпорацій і установ в загальну категорію особливого виду суб'єкта
  права

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-26 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>