одного з товаришів * (8).
   Подібне невідповідність між внутрішньою будовою товариства, відособленістю
  майна та зовнішнім відсутністю єдиної спільної волі, відсутністю "персоніфікації"
  майна і відповідальності самого товариства як цілого вело до необхідності
  появи суб'єкта, відмінного від фізичної особи. Обороту був потрібний суб'єкт,
  виступаючий від власного імені, що відповідає відокремленим майном і існування
  якого не залежало від існування його членів.
   З появою нових форм економічного життя виникає необхідність створення
  деякого єдиного суб'єкта, відокремленого від окремих фізичних осіб і наділеного
  здатністю до самостійної юридичної діяльності. Спочатку це
  були спроби наділення окремих спільнот суб'єктивними правами фізичних
  осіб і закріплення в їх статутах принципу неподільності спільного майна. У
  підсумку такими суб'єктами були визнані: міські громади, муніципій (municipia);
  різні корпорації, професійні та релігійні спілки (collegia, universitas),
  Римська держава в особі його скарбниці (fiscus). Як бачимо, в переліку немає приватноправових
  підприємницьких об'єднань.
   Корпорація, як і товариство, в Древньому Римі являла собою союз
  осіб, що об'єдналися для досягнення дозволеної мети. Проте були й істотні
  відмінності:
   1) товариство не допускає зміни членів, корпорація допускає;
   2) товариші мають частки в спільному майні, самі є боржниками

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-26 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>