.
   Товариство з обмеженою відповідальністю по німецькому закону, визнавалося,
  безперечно, юридичною особою. Була потрібна його реєстрація з зазначенням змісту
  товариського договору і складу товаришів. Необхідний був мінімальний капітал
  у розмірі 20 000 марок. Товариші могли не бути купцями (підприємцями)
  і, за загальним правилом, не ризикували нічим окрім свого вкладу. Але в статуті
  могла бути обговорена обов'язок додаткових внесків. У разі якщо учасник
  не сплатить повністю свою частку (пай), решта солідарно відповідальні за
  несплачену частину і зобов'язані покрити нестачу пропорційно величині вкладу
  кожного з них. У товаристві не може бути більше паїв, ніж учасників,
  кожен з яких повинен мати один, хоча б і не рівний пай. Була відсутня
  обов'язок опубліковувати баланс (крім банківських операцій).
   Чим пояснювався саме такий характер товариства? Тим, що воно із самого початку
  не створювалося як "об'єднання капіталів". Законодавець не бачив більше в
  необмеженої відповідальності єдину гарантію інтересів кредиторів.
  По-перше, характер відповідальності відомий всім що вступає у відносини з
  товариством. По-друге, обмежена відповідальність вимагала компенсаційних
  заходів у вигляді встановлення мінімуму капіталу (але без гарантій його збереження),
  обов'язки повністю внести вклад, відповідальності учасників у разі його
  невнесення і складної процедури передачі часток

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-26 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>