дночасно
  в декількох державах, якщо його було випущено в двох (або більше) країнах
  протягом тридцяти днів після першого випуску твору в світ. Якщо ж
  твір випущено в світ за межами Бернського союзу або взагалі не випущено
  в світ, але його автор - громадянин однієї з країн Союзу, то ця країна і буде
  вважатися країною походження твору.
   Принцип національного режиму охорони встановлений ст.2 Всесвітньої конвенції
  і означає, що твори громадян будь-якої держави - учасниці Конвенції,
  а також твори, вперше випущені на території такої держави,
  користуються на території іншої держави-учасника тієї охороною, яку
  вони надають творам своїх авторів, які вперше випущені в світ на
  їх власній території. Твори іноземних авторів (маються на увазі
  громадяни держав-учасників), не випущені у світ, також користуються охороною,
  яку держава надає не випущені в світ творам своїх
  авторів.
   Пункт 1 ст.5 Бернської конвенції також закріплює вказаний принцип, але
  з деякими відмінностями. У ньому вказується, що "автори користуються в країнах
  Союзу, крім країни походження твору, правами, які надаються
  в даний час або будуть надані в подальшому відповідними законами
  цих країн своїм громадянам, а також правами, особливо надаються справжньою
  конвенцією ". Таким чином, основна відмінність формулювань, що містяться у
  Всесвітній та Бернської конвенції, зводиться до того, що Бернська конвенція

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-18 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>