о від новації виділяється багатьма вченими. Загальноприйняте думку зводиться
  до того, що воля сторін при відступне спрямована насамперед на припинення
  зобов'язання, у той час, як при новації - на виникнення нового.
   Не можна не відзначити деяку умоглядність даного критерію. Видається,
  що воля добросовісного боржника завжди буде спрямована на припинення зобов'язання.
  У той же час кредитор прагне отримати задоволення своїх вимог,
  випливають з первісного зобов'язання, а у разі неможливості задоволення
  - Отримати якийсь еквівалент від боржника. Дане положення речей може в
  рівній мірі характеризувати як відступне, так і новацію.
   У літературі запропоновано ще один критерій для розмежування угоди
  про новації та відступне. Пропонується погляд на угоду про відступне як
  на альтернативне зобов'язання * (8). Згідно з таким поглядом, боржник
  має право за своїм вибором або виконати основне зобов'язання, або надати
  відступне. Така позиція видається не зовсім виправданою. Дійсно,
  кредитор, усвідомлюючи, що боржник не може в силу якихось причин виконати
  основне зобов'язання, погоджується прийняти відступне, тобто в певній
  мірою йде назустріч боржникові. Саме так, з нашої точки зору, слід трактувати
  дану конструкцію, спираючись на норми чинного законодавства. Таким
  чином, видається не зовсім виправданим наділяти боржника, який не
  виконав (або, ймовірно, не виконає)

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-19 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>