ння,
  тому що кількість речей, визначених родовими ознаками, змінено. Якщо
  підходити з такої позиції до цього питання, то мова буде йти або про новації,
  або про відступне (в залежності від моменту виникнення прав і обов'язків
  сторін). Можливо розгляд ситуації і під іншим кутом зору: кредитор
  прощає боржника борг у сумі 500 руб. Ще раз підкреслимо, що говорити про
  безкоштовне прощення кредитором 500 руб. тут не слід.
   У цивілістики існує протилежна точка зору з приводу природи
  прощення боргу. Багато сучасних учених вважають за краще розглядати зазначений
  інститут як односторонню угоду * (19). Ця позиція нами повністю розділяється.
  З тексту ГК РФ очевидно, що згоди боржника на прощення боргу не вимагається,
  бо очевидно, що зобов'язана сторона, поведінка якої презюміруется розумним
  і сумлінним, буде прагнути позбавити себе від лежить на неї обов'язки.
   Прощення боргу являє собою найбільш вигідний з економічної точки
  зору спосіб "позбавлення" від обов'язку.
   Таким чином, на нашу думку, прощення боргу за своєю правовою природою
  є угодою, для якої необхідно лише волевиявлення кредитора. Саме
  такий висновок дозволяють зробити положення ГК РФ. Тим не менше, як ми вже зазначали,
  в силу принципу свободи договорів, сторони можуть укласти угоду, згідно з
  якому кредитор зобов'язується простити борг зобов'язаної сторони. У разі укладення
  такої угоди прощення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-19 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>