щення боргу
  як двостороннього договору. Таким чином, на боці боржника, на думку
  даного вченого, можуть бути і права. Так, автор вказує на можливість існування
  возмездного прощення боргу: "звільнення кредитором боржника від обов'язку
  зовсім не завжди є безоплатним ". Як приклад наводиться
  обов'язок боржника сплатити кредитору 1000 руб., що трансформується
  в зобов'язання зі сплати 500 руб * (18).
   Таку динаміку договірних правовідносин, на нашу думку, кваліфікувати
  як "оплатне прощення боргу" не слід. У даному випадку мова може йти
  про часткове прощення боргу (500 рублів), про відступне, про новації, але ніяк
  не про "оплатне" прощення. Дане положення видається цілком очевидним:
  слово "прощення" не має на увазі будь-якого майнового еквівалента.
   Видається, що віднесення наведеної динаміки договору до якого-небудь
  з розглянутих способів припинення зобов'язань залежить від умов угоди
  між кредитором і боржником. У літературі ніким не заперечується, що предмет
  договору (маються на увазі речі) визначається двома складовими: найменуванням
  і кількістю.
   Гроші в силу ст.128 ГК РФ зізнаються речами. Загальноприйнято відносити гроші
  до речей, визначених родовими ознаками. Таким чином, у випадку, коли
  з волі кредитора замість зобов'язання зі сплати 1000 руб. у боржника виникає
  обов'язок сплатити 500 руб., мова може йти про зміну предмета зобов'язання,
  тому

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-19 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>