егулює
  дані відносини, а також низької правової культури російських підприємців
  як в сфері міжнародного, так і російського законодавства.
   Часто проблеми у виборі форм розрахунків між російськими підприємцями
  і їх зарубіжними партнерами виникають через елементарне незнання нормативної
  бази. Тим часом на сьогоднішній день діють Уніфіковані правила по інкасо
  (Публікація Міжнародної торгової палати N 522, набрали чинності в новій редакції
  1 січня 1996) - основний міжнародний нормативний документ, що регулює
  цю форму розрахунків.
   Необхідно пам'ятати, що ряд положень Уніфікованих правил істотно
  відрізняється від відповідних положень російського права. При застосуванні
  на практиці Уніфікованих правил можна зіткнутися з поняттями і концепціями,
  які відсутні в російському праві, а іноді і прямо протилежні змісту
  правових норм, що підлягають застосуванню до розрахунків, які здійснюються на внутрішньому
  російському ринку.
   Тому для отримання більш чіткого і повного уявлення про розрахунки
  по інкасо, що застосовуються в зовнішньоторговельних угодах, необхідний, як я вважаю,
  порівняльний аналіз норм міжнародного права і російського законодавства,
  регулюють ці відносини.
   1. Відповідно до ст. 2 Правил інкасо є розрахунковою банківською операцією,
  при якій банк-ремітент, що діє строго відповідно до інструкцій
  свого клієнта (довірителя), приймає на себе зобов'язання здійснити операції
  з

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-13 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>