сприйматися отверганіе свободи
  атеїзму зарубіжними конституціями?
   Звичайно, ця панівна ідеологія і сам політичний устрій Країни
  Рад багато в чому зумовили необхідність включення в поняття свободи совісті
  свободи віросповідання та свободи атеїстичних переконань. Другий при цьому
  надавалося нітрохи не менше значення, ніж перша. Однак зміст права
  на свободу совісті та віросповідання у вітчизняній літературі не знайшло свого
  чіткого визначення в рамках цього, здавалося б, єдиного розуміння.
   Простежимо тепер, який зміст вкладався у поняття свободи совісті
  у вітчизняному - радянському і російському - законодавстві.
   У російському законодавстві свобода совісті вперше була проголошена
  декретом РНК РРФСР "Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви"
  від 23 січня 1918 Незабаром свобода совісті була закріплена і конституційно.
  Конституція РРФСР 1918 р., а слідом за нею й інші російські та радянські
  конституції проголошували з метою забезпечення дійсної свободи совісті
  відділення церкви від держави і школи від церкви, а також визнається за
  всіма громадянами свободу релігійної та антирелігійної пропаганди. Згодом
  внесенням змін у 1929 р. до Конституції РРФСР 1924 р. і до Конституції
  СРСР 1936 р. замість "свободи релігійної пропаганди" з'явилося формулювання
  "свобода відправлення релігійних культів", що пов'язано було радше не з обмеженням
  свободи віросповідань,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-18 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>