ями про справедливе
  і несправедливе, про добро і зло * (2), як право людей мислити про світ так, як
  вони хочуть, а також діяти у відповідності зі своїми уявленнями про
  світі * (3). Таке ототожнення понять "совість" і "свобода совісті" або,
  наприклад, понять "свобода" і "свобода совісті" некоректно, як і спроби
  деяких дослідників етимологічно розділити термін "свобода совісті"
  на окремі складові "свобода" і "совість" * (4). Як відзначає Г.Г. Черемних,
  попри те, що кожне з розглянутих понять має самостійне
  значення, зміст даної категорії не є механічно об'єднаної
  сумою цих двох понять * (5). Більш того, юридичний зміст терміну "свобода
  совісті "вже філософсько-світоглядного розуміння совісті.
   Тісний взаємозв'язок і взаємообумовленість понять "совість" і "свобода
  совісті "пояснюється тим, що, як вважають деякі вчені," протягом
  тривалого історичного періоду багато світоглядні питання були тісним
  чином пов'язані з релігійним світоглядом, вирішувалися з позицій релігійного
  розуміння, релігійної моралі.
   Релігійна догматика лежала в основі всіх уявлень про світ, була
  вихідним пунктом розвитку та утримання юриспруденції, природознавства, філософії
  і т.д. "* (6). Вплив релігії на моральну сферу було особливо значним.
  Поступово виробився особливий підхід до осмислення свободи совісті як поняття,
  виражає ставлення людини до релігії.
   Як суб'єктивне право свобода совісті є

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-18 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>