ахистити віруючих від більшості суспільства, що стоїть переважно
  на атеїстичних або близьких до них позиціях ", то, з іншого боку, в умовах
  відмови від державно-атеїстичної ідеології, зростаючого попиту в суспільстві
  на релігійність, виникнення своєрідної "моди" на релігію вимагають захисту
  інтереси й інших верств населення, чиї атеїстичні погляди і переконання не
  завжди зустрічають розуміння в суспільстві і шанобливе до них ставлення.
   Надане ст. 3 Закону "Про свободу совісті й про релігійні об'єднання"
  право сповідувати індивідуально або спільно з іншими будь-яку релігію означає,
  що людина самостійно і одноосібно, без якого б то не було офіційного
  дозволу, не вступаючи ні в які релігійні об'єднання і не користуючись їх
  послугами, має право сповідувати будь-яку релігію. Так, він має право сповідувати будь-яку
  вибраної релігію спільно зі своїми одновірцями, утворюючи з цією метою
  релігійне об'єднання, або беручи участь у його діяльності, або вступаючи в інші
  публічні контакти з єдиновірцями, не порушуючи при цьому законодавства, громадського
  порядку, прав і свобод інших осіб.
   Право не сповідувати жодної релігії, згадане статтею 3 Федерального
  закону, - також складова частина свободи совісті - є невід'ємним правом
  кожного, виключаючи будь-яке примушення до цього. Чи не сповідувати ніякої
  релігії або мати інші переконання можна як індивідуально, в приватному житті,
  так

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-18 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>