ократія та права людини.
   Право на свободу совісті та свободу віросповідання
  
  Автор
  
   С.В. Фоміна - науковий співробітник ИГП РАН
  
   "Громадянин і право", 2000, N 1
  
  
   Демократія і права людини
   Право на свободу совісті і свободу віросповідання
  
   Свобода совісті - поняття складне, широке і багатогранне - протягом
  багатьох століть приковує до себе увагу філософів, істориків, юристів і релігієзнавців,
  а також урядів, парламентів та політичних партій, що вкладають різний
  сенс у розуміння цієї категорії.
   Філософське осмислення свободи совісті, закладений ще в XVI-XVII ст.
  (Б. Спіноза, Дж. Локк, П. Бейль тощо), широко розвивалося в працях французьких
  просвітителів XVIII ст. (Д. Дідро, Ж. Ламетрі, П. Гольбах, К. Гельвецій), німецьких
  філософів кінця XVIII - початку XIX ст.
   (Г. Гегель, К. Маркс, Л. Фейєрбах, Ф. Енгельс), роботах російських революціонерів-демократів
  (В. Г. Бєлінський, А. И. Герцен, Н. П. Огарьов, М. Г. Чернишевський, Добролюбов,
  Д.І. Писарев), працях В.І. Леніна, роботи сучасних вчених і мислителів.
  У різний час різні автори, часто з протилежних позицій, наділяли
  поняття "свобода совісті" різної смисловим навантаженням.
   У морально-філософському сенсі свобода совісті іноді розглядалася
  як філософсько-етична категорія * (1), як можливість для кожної людини
  здійснювати вчинки у відповідності зі своїми уявленнями

* перейти на стр. 1-18 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>