трації приналежності автомобіля власник не може
  користуватися своїм автомобілем, названі акти торкнулися сферу юридичних
  відносин, регламентовану п. 3 ст. 212 ЦК. Згідно з цією нормою, особливості
  володіння, користування і розпорядження майном в залежності від того, у чиїй
  власності воно перебуває, можуть встановлюватися лише законом. Ні постанову
  Уряду, ні Указ Президента Російської Федерації законами не є,
  а тому встановлені ними особливості користування та розпорядження автомобілями
  (включаючи ПТС та реєстрацію), що належать громадянам і організаціям, які не можуть
  бути визнані законними.
   Нам не відомі випадки, коли автовласники намагалися б довести право
  володіння, користування і розпорядження своїми автомобілями незалежно від факту
  їх державної реєстрації в ДАІ. Однак прагнення уникнути реєстраційних
  складнощів і оподаткування сформувало досить дивну практику обходу
  норм законодавства про передачу права власності на автомобіль за договором
  купівлі-продажу.
  
   б) Норми про довіреність "на право управління" автомобілем
  
   У сучасній російській юридичній практиці існує цілий ряд феноменів,
  найменування яких не мають нічого спільного з їх сутності. До числа таких
  феноменів, безсумнівно, належить "доручення на право керування автомобілем".
   Слід сказати, що до недавнього часу можливість існування цього
  інституту і його законність не піддавалися сумнівам. Та й

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-51 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>