ляв автомобілем, а й дії (бездіяльність) власника
  автомобіля (не містив автомобіль належним чином, що випустив автомобіль
  на лінію у несправному стані і т.п.); дії (бездіяльність) осіб, які здійснювали
  технічне обслуговування автомобіля (установка неякісних або несертифікованих
  запасних частин, неякісне виконання ремонту тощо). Тому "автомобільне"
  законодавство передбачає цілу низку адміністративно-правових обов'язків,
  які повинні нести як власники автомобілів, так і особи, які керують
  ними і обслуговують автомобілі.
   Отже, ті норми "автомобільного" законодавства, які покладають
  на визначених законом осіб обов'язки, виконання яких має на меті забезпечити
  охорону приватних прав і законних цивільно-правових інтересів держави і
  приватних осіб, іншими словами, норми, які визначають юридичний тягар утримання
  автомобіля як джерела підвищеної небезпеки для оточуючих, повинні бути
  визнані за загальним правилом необхідними і обгрунтованими. Оцінювати окремі
  подібні норми можна тільки стосовно конкретних способів їх тлумачення
  і застосування.
   На жаль, "автомобільне" законодавство в Росії намагаються пристосувати
  для досягнення ряду інших, відмінних від перерахованих у Законі цілей. Існуючі
  в цьому законодавстві інститути та конструкції держава застосовує для
  охорони власних інтересів, інтересів окремих чиновників, їх груп і структур,
  а також для полегшення виконання низки власних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-51 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>