осподарське підприємство", "Про сіль
  ськогосподарську кооперацію", "Про особисте селянське госпо
  дарство", а також закони України від 10 квітня 1992 р.1 "Про спо
  живчу кооперацію" і від 20 грудня 2001 р.2 "Про кредитні спілки";
  2) уніфіковані акти законодавства про правовий режим земель сільськогосподарського призначення й земельну реформу;
  3) уніфіковані акти законодавства про селекцію, насінництво, тваринництво і меліорацію земель: закони України від 26 грудня 2002 р. "Про насіння і садивний матеріал"3, від 6 лютого 2003 р. "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них"4, від 15 грудня 1993 р. "Про племінну справу в тваринництві"(в редакції Закону від 21 грудня 1999 р.)5, від 25 червня 1992 р. "Про ветеринарну медицину" (в редакції Закону від 15 листопада 2001 р.)6.
  Ефективність аграрного законодавства забезпечується поєднанням уніфікації і диференціації в процесі його розвитку.
  Диференційовані акти аграрного законодавства — це нормативноправові акти, що розробляються з урахуванням відмінностей у статусі суб'єктів аграрного підприємництва.
  Диференційованими можна вважати такі закони: "Про зерно та ринок зерна в Україні"; "Про насіння й садивний матеріал"; "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них" та інші.
  
  § 4. Підзаконпі акти в системі джерел аграрного права
  а) постанови Верховної Ради України та укази Президента України
  Постанови Верховної Ради України та укази Президента України в системі права посідають проміжне місце між законами України й актами вищих і центральних органів виконавчої влади.
  Крім законів, Верховна Рада, відповідно до Конституції України, приймає постанови та інші акти (ст. 91 Конституції). До останніх належать, наприклад, резолюції (ст. 87), рішення (ст. 111 Конституції).
  Президент України в межах повноважень, наданих йому ст. 106 Конституції, видає укази й розпорядження,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-610 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>