"Селянські господарства і оренда (організаційноправові питання)'", в якій він дослідив поняття, суть, зміст і види оренди, юридичну природу, порядок укладення, виконання та припинення договору оренди тощо. Орендномайнові відносини за участю фермерських господарств науково обгрунтувала професор Н. І. Титова. Помітний внесок у наукове забезпечення розвитку правового інституту сільськогосподарської майнової оренди зробив також В. А. Сонюк.
  На сучасному етапі в умовах низького рівня матеріальнотехнічного забезпечення аграрних товаровиробників значно підвищується роль орендномайнових відносин у сільському господарстві. З огляду на це важливими завданнями аграрноправової науки є дослідження інституту сільськогосподарської оренди майна в аграрному секторі економіки, з'ясування й теоретичне обгрунтування особливостей орендномайнових відносин, зумовлених специфікою аграрного виробництва, та підготовка наукових рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання таких відносин. Особливо необхідно відзначити потребу в прийнятті спеціалізованого нормативноправового акта аграрного законодавства (у формі закону) з питань регулювання оренди майна в сільському господарстві2.
  Як відомо, в сільському господарстві на українських землях історично склалися кооперативні сільськогосподарські структури. Тому вкрай важливими є питання розвитку сільськогосподарського кооперативного законодавства. В Україні основним нормативноправовим актом, який регулює діяльність сільськогосподарських кооперативів, є Закон України від 17 липня 1997 р. "Про сільськогосподарську кооперацію".
  Науковоправові засади інституту сільськогосподарської кооперації розробляли й розробляють багато вченихюристів України. Серед них — В. 1. Семчик, Н. І. Титова, В. І. Федорович, О. М. Сонін, Я. 3. Гаєцька та ін. Особливо слід відзначити монографічну роботу В. І. Семчика "Кооперація и право" (1991

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-610 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>