не право. Ці зміни в найменуванні галузі законодавства й права диктувалися пошуками нових форм і реальними змінами, що відбуваються в агропромисловому комплексі країни. Вони мали не формально юридичний, а сутніснозмістовний характер. Але якщо назва галузі аграрного права стабілізувалася на довгий час, цього не можна сказати про його зміст.
  Сучасна аграрна реформа й соціальні процеси, що мають місце, ще впродовж тривалого часу впливатимуть на зміст аграрного законодавства й права. З огляду на це предмет, метод, система, принципи і джерела правового регулювання аграрних суспільних відносин мають домінуюче значення для становлення внутрішньо злагодженої і логічно послідовної галузі аграрного законодавства. Саме це мали на меті автори підручника, розглядаючи питання загальної частини сучасного аграрного права. Особлива частина підручника представлена викладом питань правового регулювання використання земель сільськогосподарського призначення та інших природних ресурсів у сільському господарстві, правового становища різних форм господарювання в аграрному секторі економіки, правового регулювання окремих видів господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, договірних відносин суб'єктів аграрного господарювання, а також питань охорони навколишнього природного середовища в сільському господарстві й правового забезпечення якості товарної сільськогосподарської продукції і сировини.
  Розвиток аграрного права як комплексної галузі права і навчальної дисципліни в правознавчих вузах є актуальним не лише для підготовки висококваліфікованих фахівців з юридичною освітою. Найбільше потребує цього практика здійснення аграрної й земельної реформ, що відчуває гостру нестачу у фахівцях, які володіють глибокими знаннями аграрного законодавства. Парадокс ситуації полягає в тому, що нинішня аграрна реформа в країні розпочата не тільки без розвиненої системи

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-610 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>