истему, практику його застосування та окремі нормативноправові акти, що регулюють аграрні відносини з точки зору закономірностей їх виникнення, змісту, функціонування, взаємодії, розвитку й напрямів удосконалення.
  Аграрноправова наука покликана програмувати правильний і послідовний розвиток сучасного аграрного законодавства, опрацьовувати систему правових інститутів аграрного права України, вирізняти та обґрунтовувати доцільність і суть нових. Важливе місце у системі предмета науки аграрного права України на сучасному етапі має належати дослідженню правових норм аграрного права, їх особливостям, напрямам їх уніфікації та диференціації тощо.
  В основу науки аграрного права покладено систему аграрного права як комплексної галузі права. Поряд із дослідженням загальних положень, принципів правового регулювання організації та "здійснення виробничої сільськогосподарської діяльності суб'єктами аграрних відносин, аграрноправовою наукою вивчається кожен із аграрноправових інститутів як вчення про цей інститут (особлива частина науки аграрного права). У спеціальній частині аграрноправової науки досліджуються основні положення й риси аграрного права зарубіжних країн.
  Не можна ототожнювати систему галузі аграрного права й систему науки аграрного права. Незважаючи на тісний зв'язок, ці поняття відрізняються. Зміст науки аграрного права, завдяки включенню до її складу загальних понять, ідей, класифікацій, завжди ширший за зміст галузі аграрного права. Водночас слід підкреслити, що як система науки сільськогосподарського права, так і система сільськогосподарського права як навчальної дисципліни, тяжіють до галузі сільськогосподарського права1.
  1 Див.: Раянов Ф. М. Предмет и система сельскохозяйственного права: Учеб. пособ. Уфа, 1980. С. 78.
  Наука аграрного права України характеризується певними функціями й методами, які загалом притаманні юридичній науці

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-610 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>