той же час доцільно розглядати банківські відносини, що регулюються нормами права, саме як комплексний правовий інститут.
   До банківської діяльності належить комплекс із трьох основних операцій: 1) прийняття грошових вкладів від клієнтів; 2) надання клієнтам позичок і створення нових платіжних засобів; 3) здійснення розрахунків між клієнтами. Зазначені операції є базовими і утворюють первинну сферу банківської діяльності. Спираючись на поняття «базова операція», банки можна класифікувати на: а) універсальні, що виконують усі базові операції на грошовому ринку та будь-які інші2, та б) спеціалізовані, що виконують лише частину базових операцій на грошовому ринку.
  
  
   1 Закон України «Про банки і банківську діяльність» в редакції від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5—6. — Ст. 30.
   2 Ряд авторів наголошує на тому, що найбільші у світі банки — універсальні або подібні до них. Найбільші банки Європи переважно універсальні, вони мають значно кращий рейтинг, ніж такі самі банки Північної Америки та Японії. Див.: ДеригХ.-У. Универсальньїй банк — банк будущего. Финансовая стратегия на рубеже века: Пер с нем. — М.: Междунар. отношения, 1999. — С. 27.
  
  
   Чинне законодавство України, зокрема Закон України «Про банки і банківську діяльність», дає нормативне закріплення поняття спеціалізованого банку. Відповідно до ст. 4 Закону банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані, зокрема ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові)1. За банком закріплено право самостійно визначати напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Відповідно НБУ регулює діяльність спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.
   У правовому розумінні банківська діяльність є сукупністю

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-648 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>