анківських стандартів та гармонізацію національного законодавства щодо законодавства ЄС.
   Законодавство визначає банк як юридичну особу, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України
  
  
   1 Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 25. — Ст. 281 (з наступними змінами та доповненнями).
  
  
   здійснювати у сукупності такі операції: залучення до вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (ст. 2)'. З цього визначення випливає суть банківської діяльності та її характерні риси, розроблені теорією банківського права.
   Банківська діяльність, яка є досить широким поняттям, має розглядатися як один з елементів фінансової діяльності держави.
   Слід констатувати, що в останні роки відбувся значний розвиток розуміння банківської діяльності теоретиками, що викликане, в першу чергу, новими економічними умовами розвитку суспільства, в тому числі відтворенням права приватної власності та розгляду її як повноцінної форми власності поряд із державною. Якщо свого часу Є.А. Ровинський ототожнював поняття фінансових органів та кредитних установ, то сьогодні вже не виникає проблем з поділом категорій «фінансоваустанова» і «кредитна організація».
   Складний комплексний характер відносин, що виникають у сфері банківської діяльності, застосування імперативного та диспозитивного методів правового регулювання тягнуть за собою і теоретичні проблеми у дослідженні її правової природи та віднесенні до конкретної галузі права. Широкий спектр наукових теорій відносить правовідносини, що виникають у сфері банківської діяльності, і до фінансових, і до господарських, і до цивільних.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-648 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>