ови Верховної Ради України; укази Президента України; постанови та декрети Кабінету Міністрів України; відомчі нормативно-правові акти (постанови Правління НБУ; накази Міністра фінансів; розпорядження Державного казначейства України тощо); міжнародні правові акти, звичаї та стандарти, що ратифіковані парламентом та входять до національного законодавства.
   Фінансове законодавство характеризується системністю, яку, поряд із іншими характеристиками, йому надають правила ієрархії норм, що містяться у правових актах. Використання цих правил дає можливість у разі виникнення колізій між нормативно-правовими
  
  
   1 Пацурківський П. С. Місце фінансового права в системі права // Науковий вісник Чернівецького державного університету. — Вип. 48, Правознавство. — Чернівці: Вид-во ЧДУ, 1999. — С. 36.
   2 Пацурківський П. С. Сучасні проблеми правопізнання. — Чернівці: Рута, 2000.— С. 71.
  
  
   актами віддати перевагу одному нормативно-правовому акту над іншим. Різні правила ієрархії нормативних правових актів зводяться до правил вертикальної та горизонтальної ієрархії.
   Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно, всі акти суб'єктів фінансового права повинні відповідати Основному Закону. Акти або їх положення, що суперечать букві або духу Конституції, не є чинними. Конституція — акт безпосередньої дії (ч. З ст. 8): принципи та норми Основного Закону можуть регулювати конкретні суспільні відносини, у тому числі у сфері фінансової діяльності, якщо вони стосуються предмета конституційного регулювання. Будь-яке обмеження регулятивної дії норм Конституції є протизаконним, а винні у цьому органи та посадові особи державної влади й місцевого самоврядування, інші суб'єкти несуть юридичну відповідальність1.
   Конституція України закріплює виключну компетенцію Верховної Ради України у прийнятті фінансового законодавства,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-648 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>