чення переліку податків та зниження їх ставок, хоч і ці заходи матимуть позитивний результат, а про розширення бази оподаткування, залучення до нього дедалі більшої кількості платників податків, скорочення податкових пільг, а також про зміну самої ідеології оподаткування. На жаль, аналізуючи ситуацію, що склалася у зв'язку з обговоренням і ухваленням Податкового кодексу України, необхідно зауважити, що внаслідок специфічного поєднання процесів реформування і кодифікації податкового законодавства під час обговорення проекту Кодексу основна увага приділяється аспектам реформування, зокрема визначенню величини податкових ставок, пільг, податкової бази, і набагато менша — проблемам усунення правових прогалин, вдосконаленню правової регламентації всієї системи податкових відносин2.
  
  
   1 Дошілов О. Д., Фліссак Н. П. Податкова система та шляхи її реформування. — К.: Парламентське вид-во, 2001. — С. 124—151.
   2 Савченко Т. Податковий кодекс: кроки назустріч // Вісник Податкової Служби України. — 2001. — № 21. — С. 8—10.
  
  
   Вихідним у податковій системі і справлянні податків є їх встановлення, яке згідно із законодавством України здійснює Верховна Рада України та сільські, селищні, міські ради, причому порядок справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) може встановлюватися тільки законом, на що і вказує Закон України «Про систему оподаткування».
   При встановленні податків, зборів (обов'язкових платежів) вирішується низка питань, пов'язаних зі справлянням податків:
   — механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не може встановлюватися нічим іншим, крім законів про оподаткування;
   — зміни щодо механізму справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) можуть вноситися не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року; будь-який закон про оподаткування має відповідати

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-648 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>