осин, тобто поведінки, яка завжди пов'язана з розподілом чи перерозподілом державою в її інтересах частини власності інших юридичних та фізичних осіб.
   Залежно від змісту податково-правові норми поділяються на матеріальні і процесуальні. У свою чергу залежно від характеру впливу на поведінку суб'єктів податкових правовідносин усі матеріальні податково-правові норми поділяються на зобов'язуючі, забороняючі та уповноважуючі. На думку фахівців, об'єктивний поділ фінансово-правових норм на зазначені види зумовлюють такі фактори: а) функції податкових норм; б) спеціалізація податкових норм; в) способи правового регулювання3.
   Інститут податкового права визначається багатьма елементами, що зводяться до ряду загальних принципів:
   — наявність комплексу рівних норм, що регулюють однорідні відносини;
   — різносторонній вплив податкових норм, що забезпечує єдиний підхід;
   — об'єднання всіх норм інституту податкового права стійкими зв'язками.
  
  
   1 Кучерявешо Н. П. Основи налогового права: Учебное Ітособие. — Харьков: Легос, 2001. — С. 28—29.
   2 Данілов О. Д., Фліссак Н. П. Податкова система та шляхи її реформування. — К.: Парламентське вид-во, 2001.
   3 Гаврилюк Р. О. Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб. — Чернівці: Рута, 2002. — С. 66.
  
  
   Принципи податкового права охоплюють керівні положення права, визначають суть системи та інституту. Можна виділити матеріальні (що охоплюють суть категорії), процесуальні (що регулюють сфери компетенції суб'єктів податкових правовідносин) та розрахункові (що регулюють функціонування конкретного податкового механізму) принципи.
   Податкові правовідносини являють собою відносини, що виникають на підставі податкових норм, які встановлюють, змінюють чи скасовують податкові платежі, та у зв'язку з юридичними фактами, учасники яких наділені суб'єктивними правами

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-648 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>