ісцевого самоврядування.
   З іншого боку (в організаційному аспекті), фінансову систему можна розглядати як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють у межах своєї компетенції керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ, організацій, що беруть у ній участь1.
   Якщо характеризувати фінансову систему з позицій економіки, то вона буде значно ширшою і включатиме державні фінанси (бюджет держави, фонди цільового призначення, державний кредит, фінанси державних підприємств), фінанси суб'єктів господарювання, міжнародні фінанси (валютний ринок, фінанси міжнародних організацій, міжнародні фінансові інституції) та фінансовий ринок (ринок грошей, ринок капіталів, кредитний ринок та ринок цінних паперів)2.
   Державні фінанси, відіграючи винятково важливу роль в економіці, не можуть розглядатися як єдиний або найголовніший інстру-
  
  
   1 Див., наприклад: Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В. К. Гіжевський, В. В. Головченко..., В. С. Ковальський (кер.) та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 498.
   2 Див., зокрема: Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. — С. 26—27.
  
   мент економічної політики. Сам стан державних фінансів та формування доходної і видаткової частин бюджету залежать від багатьох чинників, хоч недооцінювати його вплив на економіку країни також не слід.
   Фінансова система України як предмет дослідження фінансового права) складається з таких основних ланок: державний бюджет та місцеві фінанси, фінанси державних підприємств, установ та організацій, спеціальні цільові фонди та кредит.
   Державний бюджет — це найбільший централізований фонд коштів, що перебуває у розпорядженні уряду, який виконує державну політику. За його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, що перерозподіляється фінансовими

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-648 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>