ських заходів. Такі ділові стосунки нерідко оформляються попереднім договором або протоколом про наміри тощо. За попереднім договором сторони зобов'язуються у певний строк укласти в майбутньому договір на умовах, передбачених попереднім договором. У цьому договорі визначається й порядок погодження умов майбутнього договору, які не передбачені попереднім договором.
   Основним вважається договір, укладення якого передбачено попереднім договором. Хоч істотні умови основного договору названі у попередньому договорі, але вони повинні бути узгоджені сторонами при укладенні основного договору. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення основного договору, повинна відшкодувати другій стороні збитки, викликані простроченням, якщо інше не передбачено попереднім договором або законодавчими актами. Зобов'язання, передбачені попереднім договором, припиняються, якщо до закінчення строку, протягом якого повинен бути укладений основний договір, цей договір не буде укладений або жодна із сторін не надішле другій стороні пропозицію про його укладення. Договір (протокол) про наміри, в якому прямо не виражено волю сторін надати йому силу попереднього договору, не породжує цивільно-правових наслідків.
   Договори також поділяють залежно від того, на чию користь обумовлено виконання зобов'язань за договором, — на користь
  
   31
  
   сторін, зазначених у договорі, чи третіх осіб, які не беруть участі в його укладенні. Найбільш поширену групу становлять договори, в яких виконання здійснюється взаємно самими сторонами без участі третіх осіб. У цих договорах обумовлюється виконання сторонами їхніх взаємних зобов'язань однією на користь іншої (наприклад, продавець на користь покупця тощо). В договорах другої групи виконання зобов'язання обумовлюється на користь третьої особи (ст. 160 ЦК України). Якщо особа, яка уклала

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-702 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>