і виявлення недоцільності зазначених робіт. Новація, як спосіб припинення зобов'язання, в принципі може застосовуватись до зобов'язань між організаціями, які виникли з договорів, що грунтуються на державному замовленні. Немає ніяких перепон у використанні новації для припинення планово-договірного зобов'язання з метою виникнення договірного.
   Угода про припинення зобов'язання в формі мирової угоди і новація є двосторонніми угодами і укладення їх підпорядковується статтям 43, 44 ЦК України. Способи припинення зобов'язання між організаціями повинні бути оформлені письмово. Мирова угода може бути судовою (арбітражною) і на неї в такому випадку поширюються норми, встановлені в цивільному процесуальному законодавстві (Цивільний процесуальний кодекс України і Арбітражно-процесуальний кодекс України). Позасудова (позаарбітражна) мирова угода підлягає оформленню відповідно до загальних правил про форму угод.
   Крім припинення зобов'язання згодою сторін в окремих випадках, передбачених законом, зобов'язання може припинятися за волевиявленням однієї з сторін. Право на одностороннє припинення зобов'язання, як правило, обумовлене порушенням іншою стороною своїх обов'язків (ст.ст.231, 234, 259, 329, 341, 347, 415 та інші ЦК України). Враховуючи особистий характер договору доручення, стаття 392 ЦК України передбачає право сторін на припинення договору без будь-яких мотивів.
   З переходом до ринкової економіки підстави одностороннього розірвання організацією зобов'язання повинні бути розширені. Прийняті останнім часом нормативні акти, власне, відбивають такий напрям.
   Зміна плану (ст.221 ЦК України). У сучасних умовах розвитку нашої економіки зберігаються акти планування. Існуючий зв'язок договірного зобов'язання з актом планування обумовлює правило, згідно з яким зміна акта планування тягне за собою припинення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-702 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>