кож вантаж, якщо він не виданий на вимогу одержувача на залізничному і внутрішньому водному транспорті протягом 30 днів, на повітряному — протягом 10 днів після закінчення строку доставки, а при перевезенні вантажу в прямому змішаному сполученні — по закінченні 4 місяців з дня прийняття його до перевезення початковим транспортним підприємством (ст. 154 Статуту залізниць, ст. 190 Статуту внутрішнього водного транспорту). На автомобільному транспорті вантаж вважається втраченим, якщо він не був виданий одержувачеві на його вимогу: при міському і при приміському перевезенні — протягом 10 днів з дня прийняття вантажу, при міжміському перевезенні — 30 днів після закінчення строку доставки (ст. 140 Статуту автомобільного транспорту).
   Нестача має місце тоді, коли перевізник видає одержувачеві вантаж у меншій кількості, ніж його було прийнято від відправника по одному транспортному документу. Нестача може бути наслідком крадіжок вантажів підчас перевезення чи зловжи-
  
   208
  
   вань з боку відправника, який недовантажує перевізний засіб тощо.
   Псування — це хімічні або біологічні зміни вантажу, а пошкодження — механічні зміни (поломка, руйнування), що викликають зниження цінності вантажу внаслідок зменшення ефективності використання за призначенням. Причини пошкодження, псування вантажів криються у порушенні температурного режиму при перевезенні вантажів, які швидко псуються, в неправильному розміщенні їх на транспортних засобах тощо.
   Відповідно до частини першої статті 362 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу і багажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Отже, за загальним правилом, умовою відповідальності перевізника за несхоронність вантажу є його вина, яка презюмується (припускається). Перевізникові

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-702 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>