м безпосередньо з монтажними або іншими спеціалізованими організаціями, машинобудівними підприємствами, а також пуско-налагоджувальними організаціями, —у вигляді неустойки певного розміру за кожний день прострочення.
   Підрядчик також може нести майнову відповідальність у разі порушення інших договірних обов'язків. Так, на підрядчика може покладатись відповідальність за:
  
   192
  
   а) несвоєчасне закінчення з вини підрядчика будівництва договірних об'єктів — у вигляді пені за кожний день прострочення;
   б) порушення строків здачі площ під монтаж обладнання, який повинні здійснювати машинобудівні підприємства або інші спеціалізовані організації за договорами підряду, укладеними із замовником, — у вигляді пені за кожний день прострочення.
   Крім того, якщо у визначені гарантійні строки підрядчик не усуне недоліки, то замовник може стягнути з нього додаткову неустойку.
   Під час укладення договору сторони можуть самостійно встановлювати неустойки за порушення будь-яких договірних зобов'язань, а також на свій розсуд визначати їх розмір і порядок нарахування.
   Крім передбачених договорами неустойок, сторона, що порушила зобов'язання, повинна відшкодувати збитки, які не покриваються сплаченою неустойкою, якщо ці збитки виразилися у зроблених іншою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна. Таке правило закріплене у статті 356 ЦК України. Воно обмежує можливість сторін стягнути збитки у повному обсязі, тобто з урахуванням упущеної вигоди, і тому неодноразово піддавалось в літературі гострій критиці як таке, що не відповідає інтересам потерпілої сторони. (Це особливо важливо в умовах формування ринкових відносин).
   Зважаючи на те, що через інфляцію і нестабільність в економіці сторони в договорі не можуть повною мірою захистити свої інтереси шляхом встановлення неустойок за порушення умов договору,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-702 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>