гредієнту в тому самому обсязі, в якому регредієнт відшкодував кредитору за основним зобов'язанням. З цього загального правила можуть бути винятки, коли обсяг відшкодування регредієнту може бути меншим за суму, сплачену регредієнтом кредитору. Зазначимо, що у співвідношенні первісної і регресної вимоги розмір останньої не може бути більшим, а тільки меншим.
   Зміст регресного зобов'язання, як і інших цивільних правовідносин, становлять права і обов'язки сторін. У регресному зобов'язанні регредієнту належить право на одержання відшкодування, регресат зобов'язаний вчинити дії по відшкодуванню, тобто змістом регресного зобов'язання є стягнення сплаченого. Таким змістом регресні зобов'язання відрізняються від інших зобов'язань.
   Регресна вимога завжди спрямована на повернення того, що було виконано однією особою за іншу або з вини іншої. Така особливість регресної вимоги означає, що поки не виконане перше зобов'язання, про регресні вимоги не може бути мови, навіть якщо про них записано в рішенні суду або арбітражного суду. Право на пред'явлення регресної вимоги виникає не в силу надання цього права судом чи арбітражним судом, а в силу того, що чинне законодавство за тих відносин, що фактично склалися між сторонами, дає підстави для пред'явлення регресної вимоги. Початок перебігу строку позовної давності в регресному зобов'язанні починається після припинення первісного зобов'язання і виникнення регресного.
  
   16
  
   § 2. Уступка вимоги і переведення боргу
   Зобов'язальні відносини виникають і діють між конкретними особами. Ними, як правило, виконується зобов'язання. Під час виконання зобов'язання іноді виникає потреба замінити кредитора чи боржника іншими особами. Оскільки попередні учасники зобов'язання вибувають, то їхні права і обов'язки переходять до суб'єктів, які заступили їх. Заміна в зобов'язанні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-702 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>