х прав кредитора по цьому зобов'язанню. Набуття усіх прав кредитора на витребування від боржника за первісним зобов'язанням того, що було виконано поручителем за боржника, і є правом регресу. Аналогічна ситуація складається при виконанні солідарного зобов'язання повністю одним з боржників. Такий боржник має право регресу до кожного з решти боржників (частина п'ята ст. 175 ЦК України).
   Наведені приклади свідчать, що регресне зобов'язання є похідним від іншого, яке передувало йому. В регресному зобов'язанні беруть участь дві сторони — кредитор (регредієнт) і боржник (регресат). Особливість регредієнта полягає в тому, що він, перш ніж стати кредитором у регресному зобов'язанні, був боржником в іншому зобов'язанні, виконання якого і викликало до життя регресне зобов'язання.
   Об'єктом регресного зобов'язання є відшкодування, яке регресат зобов'язаний регредієнту. Таке відшкодування здійснюється
  
   15
  
   у відшкодуванні заподіяних збитків. Звичайно поновлення майнового стану регредієнта можливе в натурі, практично таке відшкодування здійснюється у формі стягнення з регресата збитків. Особливість положення регредієнта впливає на обсяг відшкодування. Зокрема, в регресному зобов'язанні обсяг відшкодування визначається обсягом збитків, яких зазнав регредієнт. Вони можуть виступати як сума сплаченого боргу за боржника, сума сплаченого боржником (за винятком його частки) при виконанні солідарного зобов'язання боржників, сума, що становить розмір сплаченої неустойки, штрафної неустойки і збитків або тільки збитків. Незалежно від того, що відшкодовує регресат регредієнтові, для останнього це завжди будуть збитки у формі позитивної шкоди.
   Що стосується іншої форми збитків — неодержані доходи, то вони за регресним зобов'язанням не можуть бути стягнуті. За загальним правилом регресат повинен відшкодувати збитки

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-702 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>