понесені з вини замовника збитки. У даному випадку вину слід розуміти в широкому значенні. Зокрема, відсутність у замовника можливостей замінити неякісні матеріали не є підставою для незастосування до нього вказаних санкцій. Не досить чітким уявляється зміст статті 341 ЦК України у тій частині, де встановлюється обов'язок підрядчика (організації) відмовитися від виконання договору, якщо замовник не усуне обставини, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи. На наш погляд, у майбутньому, оновленому цивільному законодавстві в основу даної правової норми і підстав для відмови підрядчика від неякісного виконання роботи повинно бути покладено принцип ступеня небезпеки подальшого використання замовлення. Зокрема, підрядчик — організація чи громадянин — зобов'язані відмовитися від неякісного виконання замовлення, якщо це призведе до заподіяння шкоди державі, суспільству, окремим громадянам, зробить небезпечним використання такого замовлення тощо.
   З невиконанням або неналежним виконанням замовником своїх обов'язків, що полягають у прийнятті й оплаті виконаної підрядчиком роботи (ст. 342 і 345 ЦК України), також пов'язується настання тих чи інших правових наслідків, хоч законодавством спеціально вони не визначаються. Цілком очевидно, що підрядчик має право вимагати відшкодування збитків, спричинених такими діями (бездіяльністю) замовника. Не виключається також застосування санкцій у вигляді неустойки (пені). Риск випадкової загибелі чи випадкового пошкодження предмета підряду, що сталися після прострочки його прийняття, покладається на замовника.
   Цивільний кодекс не встановлює якогось єдиного порядку приймання виконаної роботи і оформлення результатів приймання. Тому ці дії повинні виконуватися з дотриманням загальних або спеціальних правил про договір підряду. У статті 342
  
   169
  
   ЦК

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-702 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>