вдалою. По-перше, не ясно, чи вправі замовник за очевидності неналежного виконання роботи вимагати розірвання договору без попереднього встановлення строку для виправлення недоліків, оскільки початок тексту наведеної норми дає підстави для ствердної відповіді, а друга частина заперечує це. Такі сумніви викликає застосування законодавцем терміна «вправі призначити», тобто якщо в такому випадку замовник «вправі призначити» строк для усунення недоліків, то стають невідомими правові наслідки в ситуації, коли замовник не бажає встановлювати такий строк. По-друге, редакція статті може навести на думку, що в разі розірвання договору з подібних причин замовник позбавляється права вимагати відшкодування збитків. Проте це суперечило б загальним принципам зобов'язального права. Тому редакцію статті 347 ЦК України в цій частині бажано було б вдосконалити, щоб уникнути двоякого тлумачення.
   Настання тих чи інших правових наслідків залежить від характеру недоліків у виконаному замовленні. Так, відповідно до частини першої статті 344 ЦК України, коли підрядчик допустив інші недоліки в роботі, замовник вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування понесених замовником необхідних витрат по виправленню своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачене таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу. У цьому випадку законодавець поділяє недоліки на ті, які виявилися у вигляді відступів від умов договору, що погіршили роботу, та інші недоліки в роботі. Цілком очевидно, що під категорію «інших недоліків у роботі» підпадають ті з них, які в принципі не знижують якості роботи, але є відступом від умов договору (наприклад, підрядчик виконав ремонт квартири шпалерами іншого кольору, ніж це було обумовлено договором).

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-702 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>